Іван Григорович-Барський (реферат з мистецтвознавства, історії України)

by

Більше – тут:  Майстер українського барокко (і портрет архітектора)

Іван Григорович Григорович-Барський народився 1713 року (день і місяць народження невідомі) в Києві в сім’ї дрібного крамаря. Його рідний брат – відомий український мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Іван Григорович мистецтву навчався в Києво-Могилянській академії. Багато років жив і творив у Києві.У першій половині XVIII сторіччя в мурованому будівництві Придніпров’я наступають значні зміни. Зростає питома вага цивільних споруд – палаців, учбових та адміністративних будинків, в композиції яких проступають нові риси – симетрія, розвинуті фронтони, ордерна система.

Засвоюючи художні прийоми західноєвропейської архітектури, майстри Придніпров’я переосмислювали їх відповідно до своїх культурно-історичних традицій і національних особливостей. В Україні, як і в усій Східній Європі, стильові особливості італійської архітектури стали відчутними насамперед у деталях або орнаментах і лише на початку XVIII ст. композиційні принципи бароко почали виявлятися і в загальній структурі будов. Але поряд з динамічністю, архітектурі України цього часу властиві раціоналістична ясність стилю Ренесансу, а також і свої специфічні художні особливості та прийоми, цілком самобутні за своїм походженням, можливо запозичені з дерев’яної архітектури.

У становленні архітектурного напряму цих часів велику роль відіграли українські архітектори І.Григорович-Барський та С.Ковнір. Ці майстри створили яскраві, видатні пам’ятки архітектури бароко.

Перше будівництво на Подолі водопроводу з павільйоном-фонтаном “Самсон” (1748-49) пов’язано з ім’ям видатного українського архітектора XVIII століття Івана Григоровича-Барського.

З ім’ям Григоровича-Барського пов’язують і будівництво полкової канцелярії в Козельці (близько 1756). Це – невеликий стрункий будинок; до прямокутного в плані об’єму посередині прилягає ґанок з колонами. Будівлю розділено капітальними стінами як у поздовжньому, так і в поперечному напрямку. Вельми цікавою тут є спроба поряд з парадним входом розв’язати сходовню в окремому приміщенні. Майстер підкреслив також призначення споруди ліпною геральдикою в трикутному обрамленні над півциркульними вікнами першого поверху.

Григорович-Барський виявив себе також досвідченим конструктором, про що свідчить склепінчасте перекриття великого нефа Костянтино-Єленинської трапезної на Подолі в Києві. Приміром, зал завширшки близько п’ятнадцяти метрів сміливо перекрито коробовим склепінням. Щоб витримати подібне склепіння такого значного розміру, потрібні були товсті стіни чи контрфорси. Замість них тут застосовано металеві затяжки.

За проектами І.Григоровича-Барського було споруджено й багато величних храмових споруд. Основні риси його творчої діяльності проявилися в такій типовій для нього споруді, як надбрамна церква Кирилівського монастиря (1760). Беручи за основу звичайну тридільну церкву, він уперше в Україні досяг єдності церкви з дзвіницею шляхом різкого виділення по висоті середнього об’єму. Завдяки цьому низькі бокові камери набули вигляду багатогранних апсид, а вся споруда – уступчатої, стрункої композиції. В Кирилівській церкві-дзвіниці пілястри основного середнього ярусу мають вигляд витягнутої пропорції, подібно до півколон Миколаївського собору в Києві, збудованого Йосипом Старцевим. Ця особливість притаманна й іншим архітектурним роботам Барського, наприклад, церквам Красногорського монастиря коло Золотоноші та Миколи Набережного в Києві, що пов’язано, ймовірно, з бажанням надати споруді витонченості й стрункості й водночас величності. Деталь капітелей Кирилівської церкви-дзвіниці має дещо натуралістичне трактування рослинного орнаменту і відрізняється від ліпних оздоб в Україні першої половини XVIII ст. За подібним принципом, притаманним Кирилівській церкві-дзвіниці, була побудована й триверха Покровська церква в Києві (1766).

Собор Різдва Богородиці в Козельці був збудований за проектом А.Квасова, але вишукано оздоблений Григоровичем-Барським. В оздобленні інтер’єра звертає на себе увагу витончена прорисовка карнизів, тяг і капітелей, і в цьому відношенні Козелецький собор не має собі рівних серед пам’яток української архітектури третьої чверті XVIII ст. Об’єднавши в будівництві цієї величної споруди простір основного об’єму з його боковими відгалуженнями, Квасов став на шлях, близький до архітектури класицизму кінця XVIII – початку XIX ст. Цей прийом об’єднання вдало використав і в спорудженні свого храму – хрещатого одноверхого баштоподібного – Григорович-Барський, що височіє в с.Лемешах на Чернігівщині (1760-61), який є типом храму з квадратною основою і з напівкруглими апсидами, що прилягають з усіх чотирьох боків. Інтер’єр церкви не має опор, що стоять окремо, і становить єдиний простір, завершений банею. Зовні кути виступів оформлено пілястрами з розкрепованим антамблементом. Виступаючі частини об’єму зі всіх чотирьох боків увінчані фронтонами. Чотири опори і відкритий внутрішній простір має також і Покровський собор, збудований в Охтирці.

Слід відзначити, що один з кращих майстрів української архітектури XVIII століття І.Григорович-Барський будував багато, і можна без перебільшення наголосити, що в другій половині XVIII ст. архітектура київського Подолу завдячує саме цьому талановитому майстрові.

Традиційні прийоми українського бароко в спорудах Григоровича-Барського доповнювалися в останні роки його творчості все виразнішими елементами раннього класицизму.

Помер знаменитий архітектор І.Г.Григорович-Барський у 1791 році в Києві, де й похований.

About these ads

Теґи: , , , ,

One Response to “Іван Григорович-Барський (реферат з мистецтвознавства, історії України)”

  1. bomeCoummalen Says:

    Спасибо за интересную подачу материала.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

WordPress.com Logo

Ви коментуєте використовуючи ваш WordPress.com аккаунт. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте використовуючи ваш Twitter аккаунт. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте використовуючи ваш Facebook аккаунт. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте використовуючи ваш Google+ аккаунт. Log Out / Змінити )

Connecting to %s


Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

%d блогерам подобається це: