Святий Валентин (реферат + сценарій вистави на свято)

by

d181d0b2d18fd182d0b8d0b9-d0b2d0b0d0bbd0b5d0bdd182d0b8d0bd-d0bed0b1d180d0b0d0b7Хто такий святий Валентин. Легенда; де зберігаються його мощі; як посвяткувати в дитячому/молодіжному колективі – так, щоб було цікаво Вам і щоб у святого Валентина не зникло бажання допомогти Вам, коли прийде пора Вашого Кохання

За церковною легендою, християнський священик Валентин жив у римському місті Терні за часів імператора Клавдія II Готського. Є відомості, що, поруч з основним покликанням, Валентин займався природничими науками та медициною. Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім’я заважає солдатам воювати за імперію і видав закон, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, незважаючи на цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це наприкінці 269 р. його заарештували, перевезли до Риму й ув’язнили під охороною офіцера, прийомна донька якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув до християнства батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого 273 р.

За популярним переспівом легенди про святого, Валентин був християнським проповідником, якого посадили у Римську в’язницю за віру і невдовзі засудили на страту. Сидячи під вартою, Валентин закохався у сліпу дівчину, дочку в’язничного наглядача. Завдяки своїм медичним знанням зцілив дівчину від сліпоти. За іншою версією, сліпа дочка тюремника сама закохалася у Валентина. Той як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (ніч проти 14 лютого) прислав їй зворушливий лист, який підписав «Твій Валентин».

Святий Валентин, відтак, вважається покровителем всіх закоханий. Але також він є заступником хворих на епілепсію, так звану «чорну хворобу».

Мощі святого Валентина зберігаються в Україні, на Львівщині (м. Самбір) в храмі Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ) з 13 травня 1779 р. Про це записано в книзі «Княжий город Самбір», яку опрацював Франс Арабіяса, що був парохом і деканом Самбірським на початку 20 ст. Ці мощі викопані на кладовищі святої Прісцили в Римі, де святий був священиком і близько 270 р. загинув мученицькою смертю. У Римі в архівах Папського інституту є запис про те, що священномученик Валентин є покровителем Перемишльсько-Самбірської Єпархії. Грамоти з печатями, які були передані сюди разом з мощами, були знищені в часи ліквідації церкви.

Один раз на рік, 14 лютого, саркофаг з мощами святого Валентина переносять з бічного престолу церкви Пресвятої Богородиці на центральний тетрапод до почитання. В цей час усі охочі можуть прикластися, доторкнутися до реліквії, попросити допомоги чи заступництва. Через скляну труну видно череп, декілька кісток та капсулу з рідиною (очевидно, мощі мироточили і миро зібрали в капсулу).

В католицьких церквах до святого Валентина моляться закохані, які просять допровадити їх до вінця, зберегти кохання, моляться подружжя, особливо – в День спомина святого 14 лютого. В різні часи ставлення цієї Церкви до Валентинова дня було різним; нині, поруч із засудженням комерційної експлуатації св. Валентина та розгнузданих світський Валентинових відзначань, одружені вірні заохочуються відновлювати 14 лютого свої шлюбні обіцянки, а неодружені закохані – просити святого допомоги увінчати кохання шлюбом.

060213173731тут зберігаються мощі святого Валентина. Розповідь священика храму на Львівщині.

День святого Валентина: яким буде це свято – залежить від нас!

СЦЕНАРІЙ ВИСТАВИ «СВЯТИЙ ВАЛЕНТИН»

За мотивами старокиївської легенди

Персонажі: св.Валентин (у монашому вбранні, білому плащі, з німбом), св.Ольга (у княжому вбранні, білому плащі, німбі), кияни – Володимир з приятелями, Ольга з приятельками (у середньовічному міському вбранні), Ангели, Бісики, Історія (різнокольоровий плащ, білий шарф, на грудях годинник, тримає сумку з літописними сувоями). В останній дії у всіх на грудях – червоні серця.

Дія І.

Виходить Історія (зупиняється на сцені збоку), звертається до глядачів:

“Сьогодні день св.Валентина, якого вшановували й ваші пращури, кияни, поряд з іншими європейськими народами. Я нагадаю вам, як починалася в Києві ця традиція. Пам’ять про неї збереглася в старовинних київських родинах. Я, Історія, дарую вам київську легенду про св.Валентина.” Розгортає літопис.

Дія ІІ.

Вилітають (вибігають) ангелики, бавляться, водять хороводи, серед них виходить св.Ольга і говорить: “Незабаром весна. Як то зустрічатимуть її в моєму рідному краї? Чи гарно господарюють, прибирають свої оселі, чи прикрашають свої душі Богом благословенною любов’ю?”

Ангелики відлітають (відбігають убік).

Св.Ольга: “Але де ж поділися янголята?”

Ангели повертаються, супроводжуючи святого.

Св.Ольга: “Вітання св.Валентинові, твоя допомога дуже потрібна скрізь, де живе люд Божий! Ходімо, подивимося, на землю мого кохання”. Відходять разом з янголятами.

Дія ІІІ.

Входять дівчата-киянки Ольга та її приятельки, розмовляють, не помічаючи, що до них наближаються і стають на деякій відстані св.Ольга і св.Валентин в оточенні ангеликів:

Перша приятелька: “Вже скоро прилетить на наші пагорби весняний вітер. Милі сестри, що то він нам принесе?”

Друга приятелька: “Кому – нові квіти на вінки у почет, а кому – то й новий клопіт. Тобі – що, Ольго?”

Ольга: “Смійтеся, смійтеся, а я цією весною заручуся з моїм коханим”.

Перша приятелька: “За вовка промовка, а він… Он іде твій Володимир, та ще й з приятелями. Давайте сховаємося та послухаємо, чим вони думають весну починати!” Дівчата ховаються.

Дія ІV.

Входять хлопці-кияни Володимир та його приятелі, розмовляють:

Перший приятель: “Як просохнуть навесні шляхи, поїду вчитися в університет, як ти вчився, друже Володимире.”

Другий приятель: “А мене батько пошле у нашу купецьку колонію в Любеку”

Володимир: “А я хотів би попроситися перекладачем в посольську місію, та ось тільки…”

Дія V.

Виходить Ольга: “Як? Ти поїдеш, а що ж буде з нашого кохання?” Приятелі відходять трохи в бік. Володимир: “Добридень, моя зіронько!” Намагається взяти її за руку, Ольга відхиляється.

Володимир: “А ми повінчаємося й поїдемо разом, побачимо стільки цікавого!”

Ольга: “То це ти мені таке кажеш при випадку, на дорозі, мене не спитавши, сватання не справивши? Чи ти забув, що я одна донька, а мати моя хвора, як же я можу кудись заїхати далеко та надовго?”

Виходить перша приятелька, підходить перший приятель, (за ними – ангели) і кажуть: “Якщо любитесь, то домовитесь”. Підходить другий приятель: “А як ні, то поїдемо, Володимире, зі мною, в купецькій ватазі потрібен гарний перекладач!” Виходить друга приятелька: “Ольго, якщо любить, то пожаліє, не присилує на чужину, а як ні – то кращого знайдеш!” Бісики, що вибігли за другими приятелем і приятелькою, радіють, Св.Валентин і св.Ольга засмучуються, ангелики закривають вушка руками. Володимир і Ольга: “Бувайте здорові з вашими порадами, без вас дамо собі раду.” Приятелі і приятельки розходяться в різні боки сцени. Ангели й бісики борюкаються.

Дія VІ.

Володимир і Ольга підходять одне до одного. Володимир: “Але чому ти не хочеш послухати?”

Ольга: “Але чому ти не хочеш зрозуміти?” Повертаються спинами одне до одного, хоч ще й не розходяться.

Ольга: “О, небесна моя хрещена, св.Ольга, невже не судилося нам кохання?” Підходить св.Ольга й каже: “Дорога моя доню, любі мої діти! Справжня любов – не сліпа безтямна пристрасть, а сила добра і творча, яка і жертви, і радість дарує навзаєм. Багато чому вам ще треба навчитися, щоб ваша молоденька любов розквітла в повноті та плідності. Моє земне кохання було надто коротким, лише тепер вповні пізнала я Божу любов безмежну. Але моліться, нині всі закохані мають небесного покровителя – св.Валентина, який є досвідчений і щедрий для них на пораду й допомогу.”

Дія VІІ.

Володимир і Ольга стають на коліна і моляться до св.Валентина: “О, св.Валентин, добродій закоханих, допоможи нам виблагати в Бога розуму, сили й лагідності для справжнього кохання! Св.Валентин, порадь, як нам бути, що вчинити, щоб бути разом в любові?” Ангели тріумфують, бісики тікають.

Підходить св.Валентин: “Хай Божа любов буде з вами, милі мої діти! Багатьох закоханих я розрадив в житті земному, й маю щастя робити це й далі з небесного свого притулку. Але мої чуда діють для тих, хто прислухається до Божої заповіді любити ближнього як самого себе, для тих, що здатні зробити спільний вибір. За щиру молитву в такому достойному намірі відкрию вам, що дуже скоро прибуде до вашого міста нунцій нашого Святішого Отця, щоб допомогти розбудувати в Києві домініканську школу, і там ти зможеш, Володимире, якщо постараєшся, знайти цікаву, корисну, боговгодну працю.”

Володимир підноситься до нього в захопленні: “Сердечно дякую, святий отче, це ще краще того, на що я сподівався! О, може, там вдасться здійснити й переклади кращих богословських і філософських лекцій зробити, які я записував був в університеті!”

Ольга: “А я згуртую дівчат у сестринство, щоб опікуватися майбутніми школяриками, та й самим вчитися Божому слову! Від душі Вам подяка, св.Валентине!” Разом Ольга і Володимир: “Тепер, Бог дасть, все інше ми знайдемо й подолаємо самі!”

Св.Валентин: “Дай, Боже, щоб це так і було! Шануйтеся, будьте терплячими, підтримуйте одне одного, і хай ваше кохання примножується вам на радість, вашим ближнім на добро і Богу на славу! Благословляю вас на союз любові. ” Приятелі і приятельки теж просять і отримують благословення св.Валентина, ангели радісно кружляють навколо них.

Дія VІІІ.

Всі персонажі сходяться разом, святі й молоді кияни засвічують свічки у червоних чохликах, вирізаних як сердечки, ангелики беруть повітряні кулькі – червоні серця. Перші стають в ряд на сцені, перед ними стають в ряд янгелята. Св.Валентин зачитує про любов з Біблії, говорить: “Будьте здатні на кохання, це найбільш боговгодна чеснота!” Св.Ольга: “Бережіть кохання, це найбільший Господній дар!” Володимир: “Це найбільша творча сила!” Ольга: “Це серце нашої віри!” Приятелі і приятельки: “У відповідальній Любові дозріває людина! Сердечною Любов”ю будується родина! Братньою Любов”ю міцніє держава! Богонатхненною Любов”ю плекається мир Господень! З Любові народжуються добрі ідеї, великі справи!” Ангелики: “І діти, з любові народжуються щасливі діти!” Всі персонажі: “Бажаємо всім любові!”

Звучить музика. Історія говорить: “Ось так дізналися кияни про св.Валентина, який став опікуном закоханих й вашого чудового міста. Нині, слава Богу, традиція вшанування св.Валентина відроджується в Києві, про нього дізнаються по всій Україні. Дивіться, на моєму вбранні завжди є білий сувій. Це – чиста сторінка, яку пишете всі ви сьогодні. Від вас залежить, які духовні традиції ви розвиватимете нині, чи розквітне писана вами сторінка історії червоними трояндами кохання, ніжними леліями надії та палкими квітами віри.”

Всі співають: “Всепереможний і вічний закон, Боже, любов твоя!”

МОЖНА ТАКОЖ ВКЛЮЧИТИ ОБМІН САМОРОБНИМИ “ВАЛЕНТИНКАМИ”, ВИБОРИ ВАЛЕНТИНІВ І ВАЛЕНТИН.

Позначки: , , , ,

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s


%d блогерам подобається це: