Українська різдвяна символіка (зірка, колядники, коза, павук)

by

Різдвяна символіка дуже багата і всіляка. Головний атрибут українського святкування Різдва – це, звісно, восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла.
Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).

Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання першої зірки у Святвечір). Слід зауважити, що християнська зірка восьмикутна, на відміну від іудейської (шестикутної зірки Давида) і язичеської (п’ятикутної, як символу поклоніння п’яти органам чуття людини). Вісімка – символ восьмого дня (“часу” після часу), символ вічного царювання Месії.

Наступний символколядники, як символ пастухів, яким ангели оголосили Радісну Звістку про Народження Ісуса.

Серед найдавніших різдвяних містерій, що збереглися до наших днів, є обряд “водіння кози”. Він відбувається на Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік), 13-14 січня. Цими днями ВОДЯТЬ КОЗУ.
В наші дні містерія здійснюється гуртом молоді (раніше це були тільки хлопці), що  ходить по хатах із  восьмикутною зіркою  і з КОЗОЮ.  Роль кози, як правило, виконує малий хлопець, зодягнутий у вивернутий кожух з прилаштованими рогами. Нині для багатьох людей сенс цих ритуалів не зовсім зрозумілий. Але ясно, що коза є символом добробуту та родючості:

Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає.
Де коза туп-туп, там жита сім куп,
Де коза рогом, там жито стогом.
Де коза хвостом, там жито кустом!

Ілюстрація – Маска кози (різдвяна атрибутика). Плетіння. Лоза. Автор – Орися (Вронська Руслана)

Одночасно коза – це символ воскресіння предків; алегоричний образ чорта, за його образом і подобою; символ малозначущості, скептицизму і недовіри (порівняйте сучасне значення приказки “водити козу“).

Водночас коза – алегоричний образ. Кажуть: “Кози – то чортові вівці. Та й уся подоба у них, як у чорта: і роги, і борода така, як у чорта. Тільки, бажаючи розгледіти її після створення, чорт хотів схопити її за хвіст, та ненароком відірвав його”. Тому відьма боїться кози, а в стайнях, щоб дідько не мучив коней, тримають цапа або козу. Дику козу чорт прижив із своєю жінкою; тому є приказка: “Тебе десь чорт сплодив на дикій козі”. У Біблії козел також асоціюється з нечистою силою: “І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять” /Левит. 17,7/.

Коза /цап, козел/ – об’єкт глузування і насмішок народу – є символом недовіри, малозначущості, низької ціни, марних надій. Про це красномовно “говорять” прислів’я: “Від козла ні шерсті, ні молока”, “Поставили козла город стерегти”, “Не буде з цапа вовни”, “Послухав цапа – і сам у барани попав”, “На здоров’я козі, що хвіст довгий”, “Коза на базар не хотіла, та повели”.

Однак в Езоповій байці “Вовк і коза” коза – знак розсудливості, розуму й догадливості. Вона не піддається на хитрощі вовка. “Ой, вовче, вовче! Здається мені – клопочешся не так за мій живіт, як за свій!” Подібний символізм знаходимо в казці “Коза і семеро козенят”.

Офірний козел (цап відбувайло) – фразеологізм, що походить з опису староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого козла. Офірний козел (або “козел відпущення” – русизм) – символ людини, на яку постійно звалюють чужі провини; той, що несе відповідальність за інших.

Різдвяний «павук» з соломи. 

Зроблений із солом”яних трикутників “павук” – це не просто прикраса. Він являє собою своєрідну модель світобудови і вважається гармонізатором простору. Постоявши під павуком, можна  позбутися негативу і отримати позитивну енергію з космосу. Тому що ці трикутнички з’єднуються як сигнали.

 Окрім магічних впливів, павук дійсно виглядає як незвична прикраса — прозора, легка, геометрично досконала фігура, що рухається від найменшого подиху повітря.

Виготовити ж солом’яного «павучка» досить легко самому. Для цього знадобиться 12 соломин однакової довжини, попередньо вимочених в гарячій воді та просушених, — розповідає (і показує!) член Національної спілки народних майстрів України Ірина Білай. — Спочатку за допомогою голки-циганки потрібно одягти на нитку 4 соломини, сформувати квадрат, зафіксувавши край вузлом. Потім, взявши за основу кожне ребро квадратів, зробити 4 трикутники, закріплюючи їх навколо ребра обертами: перший і третій трикутник у бік — до себе, а другий і четвертий — від себе. Наступним кроком буде поетапне з’єднання протилежних трикутників і фіксування їхньої основи. Виходять дві піраміди, з’єднані однією основою.

Саме з таких елементів, малих павучків, складається великий павук, який формується із поетапного поєднання одного, чотирьох, восьми й дванадцяти в одну велику конструкцію.

Позначки: , ,

Одна відповідь to “Українська різдвяна символіка (зірка, колядники, коза, павук)”

  1. Ролі | Офіційний сайт Здолбунівської гімназії Says:

    […] https://referaty.wordpress.com […]

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s


%d блогерам подобається це: